Притча про раби і таланти має подібне значення як і притча про десять дів. При роздумі над нею виникають питання: хто раби і на що вказують таланти?
Ці притчі, і попередні приклади з 24 розділу Євангелії від Матвія, Ісус Христос приводить, після подання учням ознак свого другого приходу. А другий прихід Господа буде «до загинулих овечок дому Ізраїля» Мт.15:24, до тих «хто чекає Його на спасіння» Євр.9:28.
(Мт.25:14) Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
(Мт.25:15) І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
Одному дав п’ять талантів – п’ять книг Закону Мойсея, другому дав два таланти – дві книги – Пророки і Псалми, а третьому один талант – Євангелію.

(Лук.24:44) І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
(Мк.16:15) І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
Всі вони повинні були йти і проповідувати Ізраїлю про Ісуса Христа в час другого Його приходу. Ті, що взяли п’ять і два таланти, пішли і звіщали Добру новину, як на душевному, так і на духовному рівні, що виконалось і виконується усе, написане про Ісуса Христа, в Законі Мойсея, в Пророках і Псалмах.
(Мт.25:18) А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
А один взяв Добру новину, в душевному поданні, «срібло пана свого», «шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже. (Об.19:13)», та й закопав в землю, в тілесне, замість того, щоб проповідувати на духовному рівні, або в кращому випадку на душевному